Соціальні мережі – добро чи зло?

Критика соціальних мереж ще досі залишається мейнстрімом. Видалення своїх профілів перетворилося на тренд. Тільки лінивий не висловився на тему несправжності спілкування у фейсбуках-контактах та ненажерливого поглинання ними нашого безцінного часу. Особливо стурбовані громадяни запустили справжню хвилю параної на тему контролю наших персональних даних монстрами з АНБ-КГБ-ФСБ-ҐосДепу. Все це насправді так.

А тепер давайте будемо дорослими і відповідальними людьми. Як дорослі люди ми перестанемо піддаватися масовій паніці і подивимося на речі тверезо.
Соціальні мережі є лише інструментом комунікації. Таким же інструментом, як мобільний телефон, телеграф і голубина пошта.
Соціальні мережі є засобами масової інформації. Такими ж як телебачення, газети та наскельні малюнки.

Є безліч людей, які годинами базікають по телефону. Але це ж не причина говорити, що телефонний зв’язок зло. Можна було б уявити, що видалена сторінка у ВК та розрізана навпіл сім-карта врятує людство від марнування часу. Але ж залишиться “мило” на телебаченні, залишаться глянцеві журнали. Згадайте тепер милих бабусь, які збираються зграйками на лавочках усіх українських міст, сіл і смт. Вони здатні без жодних технічних засобів щодня по дванадцять годин поспіль перемивати кості всім сусідам та телезіркам і вирішувати всі проблеми місцевої та світової політики.
Давайте зізнаємося собі чесно – ми самі винні у непродуктивності використання власного часу. Не Марк Цукерберг, не Павєл Дуров, не масони і не вселенська змова.

Ворог Держави (1998)Стосовно спецслужб, які жадібно полюють за нашою любовною перепискою та фотографіями з п’яних вечірок. Пригадаймо фільм “Ворог держави” (Enemy of the State) з Віллом Смітом у головній ролі. Він знятий у 1998 році, коли сучасних соцмереж не існувало взагалі, мобільний телефон був розкішшю навіть у США, а більшість українців бачили інтернет тільки по телевізору. Так от цей фільм, можливо трохи перебільшено, але яскраво зображує, що вже у 1998 році не можна було нічого сховати від спецслужб, якщо вони хотіли про Вас щось знати.

З іншого боку не варто страждати манією величі. Подробиці особистого життя більшості з нас не цікаві ні ФСБ, ні тим більше АНБ.
Якщо ж у нас з’являються реальні підстави боятися “великого ока”, то для захисту своїх даних варто вжити серйозніші заходи ніж втеча з Фейсбуку.
Соціальні мережі сьогодні є важливим та ефективним засобом налагодження та підтримання соціальних зв’язків. Як і будь-яке явище під Сонцем вони мають хороші і погані сторони. Але це лише інструмент у наших руках. Саме від нас залежить, яким боком ми його будемо використовувати.

Як отримати максимальну користь від соціальних мереж ми розглянемо у наступних публікаціях.